Посівні якості насіння – це сукупність показників якості насіння, що характеризують ступінь його придатності для висівання (вологість, чистота, маса 1000 насінин, енергія проростання, схожість, життєздатність, доброякісність, зараженість хворобами, заселеність та пошкодженість шкідниками).
Визначання чистоти лісового насіння, маси 1000 насінин та вологості здійснюють згідно з ДСТУ 5036:2008 «Насіння дерев та кущів. Методи відбирання проб, визначання чистоти, маси 1000 насінин та вологості». Визначання схожості, життєздатності та доброякісності лісового насіння здійснюють згідно з ДСТУ 8558:2015 "Насіння дерев і кущів. Методи визначання посівних якостей (схожості, життєздатності, доброякісності)". Фітопатологічну та ентомологічну експертизу лісового насіння здійснюють згідно з ДСТУ 7127:2009 «Насіння дерев та кущів. Методи фітопатологічної та ентомологічної експертизи».
Чистоту насіння визначають відношенням маси чистого насіння до загальної маси наважки. До чистого насіння зараховують ціле, нормально розвинене насіння, незалежно від його кольору. До відходів зараховують насіння проросле (крім жолудів), щупле, дрібне, порожнє, сплющене, механічно пошкоджене, явно загниле, вражене хворобами, пошкоджене ентомошкідниками або гризунами. До домішок зараховують насіння дерев і кущів інших видів, сільськогосподарських культур і бур’янів, живі шкідники насіння, їх личинки та лялечки, сміття (грудочки землі, смоли, пісок, листя, плодові і насіннєві оболонки, мертві шкідники тощо).
Масу 1000 насінин визначають у кондиційному за чистотою насіння шляхом відраховування і зважування робочих проб, що становлять 100, 250, 500 насінин (в залежності від виду).
Вологість визначають повітряно-тепловим методом, який ґрунтується на визначанні втрати вологи у насінні внаслідок висушування за температури 130°С 45–240 хвилин.
Лабораторну схожість і енергію проростання визначають методом пророщування.
Цей метод є основним лабораторним методом визначання посівних якостей, оскільки дозволяє визначити кількість пророслого насіння і якісний стан проростків.
Основний метод аналізування схожості – пророщування насіння у спеціальних апаратах типу «Якобсен» здійснюють на світлі в умовах змінної (20 °С -30 °С) і постійної (22 °С ±2 °С) температури ложа.
Життєздатність насіння визначають біохімічним методом (методом фарбування).
Цей метод застосовують до насіння з глибоким фізіологічним спокоєм. Також він є додатковим до методу пророщування насіння хвойних порід.
Біохімічний метод визначання життєздатності насіння з використанням 0,5% або 1% розчину хлористого тетразолу полягає в здатності живих клітин відновлювати безбарвний розчин тетразолу у фармазан. При цьому живі клітини зародків (насіння) набувають червоного або малинового кольору, а мертві клітини лишаються незафарбованими.
Метод визначання життєздатності насіння з використанням розчину йодистого калію ґрунтується на фарбуванні крохмалю живих зародків йодом у темний колір різної інтенсивності від сірого до чорного. Застосовується до насіння хвойних порід (модрини, сосни та ялини).
Метод визначання життєздатності насіння з використанням 0,05% розчину індигокарміну полягає у здатності живих клітин лишатись непроникними для розчину індигокарміну, тоді як мертві клітини легко пропускають цей розчин і забарвлюються в синій або голубий колір.
Доброякісність насіння визначають методом розрізування.
Цей метод застосовують переважно до насіння з глибоким фізіологічним спокоєм, для якого методи пророщування і біохімічний (фарбування) не розроблені.
Метод розрізування у виробничих умовах дозволено застосовувати для лісового насіння всіх видів у випадках:
– попереднього внутрішньогосподарського перевіряння посівних якостей перед масовою заготівлею насіння;
– перевіряння якості насіння після зимового зберігання перед висіванням.
Фітопатологічний аналіз охоплює такі методи визначання зараженості: біологічний, макроскопічний, центрифугування. Метою є експертиза збудників грибних або бактеріальних хвороб (які за сприятливих умов здатні спричинити ураження проростків і рослин), а також ступеня зараженості ними насіння.
Ентомологічне аналізування визначає ступінь заселеності та пошкодженості насіння шкідливими комахами, під час якого встановлюють наявність шкідників, їх видовий склад, форму і ступінь заселеності в прихованій (внутрішній формі) і пошкодженості в явній (зовнішній) формі.
