Тризуб є давнім українським символом. Найдревніше його зображення віднайдене археологами у X столітті. Це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, сокіл, підсвічник-трикірій, житній колос, якір, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю, лук зі стрілою тощо. Існує гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця та якоря.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім «зубом» у восьмикутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу (петлюрівках, мазепинках, ременях тощо). Інколи були нарукавні нашивки із Тризубом.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий Герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців за часів визвольної боротьби XX ст.
