Новина

Фото 1. Приміщення Київської контрольної станції лісового насіння, 1951 рік.

Фото 2. Лаборанти за роботою, 1952 рік

Фото 3. Київська контрольна станція, 1952 рік

Фото 4. Сучасний вигляд, 2024 рік

Історія розвитку лісонасіннєвої справи в Україні

   У 1937 році була створена Київська контрольна станція лісового насіння у м. Боярка, яка підпорядковувалась Центральній контрольній станції лісового насіння, що входила до складу Всесоюзного наукового інституту лісового господарства СРСР. 

  З початку створення, станція активно нарощує співпрацю з підприємствами лісового господарства і вже в 1951 році забезпечує перевірку посівних якостей лісового насіння для 20 лісогосподарських підприємств Київського обласного управління лісового господарства, 16 підприємств Житомирського обласного управління лісового господарства і 3 виробничих дільниць Української контори «Головліснасіння» Міністерства лісового господарства СРСР, при цьому активно збільшуючи кількість перевірених середніх проб лісового насіння на посівні якості з 1628 шт у 1940 до 2726 штук у 1951 році або від 49 тонн до 271,4 тонни лісового насіння за рік. 

    Також станція організовує роботу з обліку очікуваного урожаю, на підприємствах лісового господарства, що розташовані в районі обслуговування. Спеціалісти станції ведуть фенологічні спостереження за плодоношенням головних лісотвірних порід та проводять аналіз на фітозараженість та ентомозаселеність середніх проб лісового насіння з наданням рекомендацій. 

  У 1954 році Київська контрольна станція лісового насіння перейменовується в Київську міжобласну контрольну станцію лісового насіння і змінюється зона обслуговування станції. 

  У 1967 році перейменовують у Київську зональну лісонасіннєву станцію. У 1970 році спеціалісти станції активно долучаються до роботи, що розпочата в Україні в 60-х роках, з переведення лісового насінництва та розсадництва на генетико-селекційну основу (отримання генетично покращеного насіння та садивного матеріалу). Відбираються, створюються та атестовуються перші об’єкти постійної лісонасіннєвої бази, що реєструються у «Державних реєстрах та зведених відомостях об’єктів постійної лісонасіннєвої бази», завдання  з ведення яких стає однією з головних функцій Київської зональної лісонасіннєвої станції. 

   У цей період активно розширюється матеріально-технічна база станції і у 1976 році будується спеціалізоване приміщення, у якому розташовувалась аналітична, лісонасінна та лісопатологічна лабораторії. Співробітники беруть активну участь у підготовці проекту «Довідник по лісонасіннєвій справі» 1978 рік, «Настанови з лісонасіннєвої справи» 1980 рік, першого друкованого «Календар збору насіння деревних та чагарникових порід», який став наочним посібником для працівників лісового господарства не тільки України, а і далеко за її межами. 

 У 1981 році Київська зональна лісонасіннєва станція реорганізована в Українську республіканську лісонасіннєву станцію. У цей період до відомств Української республіканської лісонасіннєвої станції входять Вінницька, Донецька, Кримська, Львівська, Рівненська, Харківська зональні лісонасінєєві станції.

  У період з 1981-1990 року Українська республіканська лісонасіннєва станція з підвідомчими зональними станціями обслуговує 366 лісогосподарських підприємств. Щорічно перевіряє 11,5 тис середніх проб лісового насіння або 1,5 млн кг лісового насіння. 

  У 1991 році після отримання Україною незалежності, на базі Української республіканської лісонасіннєвої станції створена Українська державна лісонасіннєва станція «Укрдержліснасіння», яка має зону діяльності у межах Київської, Кіровоградської, Черкаської, Чернігівської областей. Також має в своєму складі 6 зональних лісонасіннєвих станцій, а саме: Вінницьку, Донецьку, Кримську, Львівську, Рівненську, Харківську. У цей час у Законі України №3690-XII від 15.12.1993 «Про насіння» прописується основні функції станції, до яких додається здійснення державного контролю у лісовому насіннництві. Фахівці станції долучаються до роботи з удосконалення нормативно-правової діяльності лісового насінництва в Україні. Результатом якої стає Наказ Міністерства лісового господарства України від 22.07. 1996 року «Про затвердження системи ведення лісового насінництва». 

  У 2003 році на підставі Закону України №411- IV від 26.12.2002 р. «Про насіння і садивний матеріал» та наказу Державного комітету лісового господарства України Українська державна лісонасіннєва станція «Укрдержліснасіння» перейменовується в Українську державну лісонасіннєву інспекцію з підпорядкованими їй державними зональними лісонасіннєвими інспекціями: Вінницькою, Донецькою, Закарпатською, Львівською, Кримською, Рівненською, Харківською. Спеціалісти отримують статус державних інспекторів з лісового насінництва та розсадництва. Активно проводяться інспекційні перевірки суб’єктів господарювання у сфері лісового насінництва та розсадництва. 

    У серпні 2013 року відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України на базі   Української державної лісонасіннєвої інспекції утворюється Державна організація «Український лісовий селекційний центр» з відокремленими підрозділами Вінницькою, Донецькою, Закарпатською, Львівською, Кримською, Рівненською, Харківською лісонасіннєвими лабораторіями, які проводять перевірку посівних  якостей лісового насіння,   моніторинг у сфері лісового насінництва та розсадництва, підготовку нормативно-правових актів  та планування розвитку у  цій сфері.