Новина

Фото 1 - 4. Посадка еколого-географічних культур сосни звичайної

Рис. 1. План-схема посадки випробних еколого-географічних культур сосни звичайної у Плесецькому лісництві

Випробовування базових лісонасіннєвих об’єктів - важливий етап розвитку лісової селекції

Інновації у сфері лісових репродуктивних ресурсів  також базуються на використанні методологічних напрацювань лісової селекції, зокрема йдеться про випробовування змодельованих  при створенні  селекційно покращених властивостей лісового  насіння  з лісонасіннєвих плантацій та  з постійних лісонасіннєвих ділянок.

Відповідно  до наказу  Державного агентства лісових ресурсів України від 08 квітня  2025 року № 112 «Про передачу садивного матеріалу» та договору про “Про творчу і виробничу співпрацю Державної організації “Український лісовий селекційний центр” з відокремленим підрозділом НУБІП України  “Боярською лісовою дослідною станцією”   від 2 січня 2025 року,  створено  випробні еколого-географічні культури   сосни звичайної  у Плесецькому л-ві площею 1,1 га. 

Насіння для вирощування сіянців було отримано ДО “Український ЛСЦ” за дорученням Держлісагентства  із  п’яти  філій ДП  “Ліси України”, що розташовані    в природній зоні Українського Полісся та  на півночі зони Лісостепу  за пропозицією  локацій професора   M. Метстланда (Естонський університет природничих наук, Інститут лісового господарства та інженерії)  за ініціативи к. с.-г. н. Висоцької Наталії Юріївни.  

Садивний матеріал - 4 500 штук сіянців сосни звичайної з закритою кореневою системою,  було вирощено   в  насіннєво-розсадницькому комплексі  Львівського  лісорозсадника філії “Лісові репродуктивні ресурси” ДП «Ліси України» зусиллями  начальника  розсадника Сплавінського  Михайла Михайловича. 

 Сформовані  п’ять партій сіянців  з  підтвердженням  відповідності походження провідним інженером ВП “Львівська лісонасіннєва лабораторія” Мартинюк Анною Анатоліївною доставлені  старанням заступника  директора  ДО “Український лісовий селекційний центр”  Чайки Григорія Григоровича  у Плесецьке лісництво Боярської лісової дослідної станції під опіку головного лісничого Боярської ЛДС  Кроля Анатолія Віталійовича.

Попередньо комісією під керівництвом заступника директора Боярської ЛДС Мельника В.А.  у складі начальника відділу ДО “Український лісовий селекційний центр”  Куклишин В.О. та старшого лісничого Боярської ЛДС  Белеки В.В. проведено підбір та обстеження площі під створення культур, яка у подальшому була розкорчована, зорана та розпланована  під посадку. 

Оцінку мотивації створення  випробних культур,  пропозиції   схеми розташування блоків варіантів прорецензовано науковцями  у сфері лісових репродуктивних ресурсів за запитом  ДО “ Український ЛСЦ”,    к. с.-г. н. Висоцькою Н.Ю.,  д.с.-г. наук Гайдою Ю.І. та к. с.-г. н. Маурером В.М.  з відповідною подальшою адаптацією до підготовленої площі.  Виробничий проект створення  плантації підготовлено старшим лісничим  Белекою В.В. та  провідним інженером з лісокористування та лісовідновлення Лук'янчуком М.С.

Випробні культури створено 25 травня  лісокультурною бригадою Боярської ЛДС  під керівництвом старшого лісничого   Белеки В.В  з залученням  шефської допомоги військових ЗСУ. Також  були присутні та оцінювали відповідність схем і розміщення   при посадці  директор ДО “Український ЛСЦ” Блистів В.І. та начальник ВП “Донецька ЛНЛ” Протас Т.І.,  яка є автором  розміщених світлин.

Таким чином на сьогодні, завдяки старанням багатьох небайдужих  лісівників і науковців, вирощений у Львівському лісорозсаднику  із  покращеного лісового  насіння  унікально  цінний садивний матеріал, використано для створення випробних еколого-географічних культур сосни звичайної на території Боярської ЛДС. Для селекціонерів та науковців  створено можливості  подальшого  їх дослідження на ранніх стадіях  та на перспективу із зазначеною метою випробовування потомства лісонасіннєвих плантацій. 

Також ці культури   можуть стати цінним об’єктом для міжнародної співпраці  нашої лісівничої науки з вивчення  адаптації   до глобальних змін клімату лісостанів сосни звичайної та й використовуватися у науково-навчальних  цілях. Зараз вкрай  важливо забезпечити охорону і захист об’єкту від  впливу негативних  природних та антропогенних чинників та організувати науковий супровід  процесу формування культур.