Новина

Фото 1. Пророщування сосни звичайної на апараті

Фото 2. Проросле насіння

Фото 3. Гриб роду Trichotecium

Визначення посівних якостей насіння сосни звичайної

Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) — високе, 25–40 м заввишки, дерево родини соснових (Pinaceae); займає майже третину лісів України (основний ареал розповсюдження на Поліссі).

Сосна звичайна є основним лісотвірним видом в Україні. Створює чисті і мішані ліси. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, іноді на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35 % державного лісового фонду України. 

Сосна звичайна є основним лісотвірним видом в Україні. Створює чисті і мішані ліси. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, іноді на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35 % державного лісового фонду України. 

Для того, щоб проростити сосну з насіння, необхідне дозріле, свіже насіння. Шишки збирають наприкінці жовтня, початку листопада. У цей час шишки повністю дозріли. 

Заготовлене насіння потребує переробки, яка полягає у добуванні насіння зі шишок, їх обезкрилювання, очищенні, просушуванні до оптимальної вологості. Заготовлену лісонасінну сировину необхідно якомога швидше переробити  оскільки під час тривалого зберігання вона самозігрівається та гниє, що істотно знижує посівну якість насіння. 

Після того як насіння заготовлено, воно підлягає обов’язковій перевірці на посівну якість. 

На даний час в Україні основним лабораторним методом перевірки якості насіння є пророщування. Цей метод дає змогу визначити не тільки кількість пророслого насіння, а й оцінити якісний стан проростків. Насіння на посівні якості визначають згідно ДСТУ 8558:2015. Термін для визначення схожості становить у середньому 15-20 днів. За результатами спостереження визначають схожість насіння, енергію проростання.

Перед пророщуванням насіння сосни замочують на 18-24 години у воді температурою 18-20 °С. Після цього насіння промивають  і розкладають на ложе. На одне ложе кладуть 100 насінин. 

Кожного облікового дня у картці аналізу відмічають нормально проросле та явно загниле насіння. 

Також існують такі методи аналізування, як розрізування, та фарбування.  

За результатами отриманих даних визначають клас якості насіння, його енергію проростання, життєздатність, схожість, доброякісність та чистоту. 

Разом з цим проводиться фітопатологічний та ентомологічний  аналіз сосни звичайної. Під час аналізування визначаються рід грибів та відсоток зараженості ними насіння, за результатами надаються рекомендовані заходи, стосовно правильного зберігання, обробки.

Значне зволоження насіння та підвищення температури середовища призводить до бурхливого розвитку фітопатогенів, що може викликати загибель насіннєвого матеріалу. 

Зараженість насіння сосни звичайної визначають біологічним методом. Більшість патогенних грибів можуть призводити до цілковитої або часткової втрати схожості насіння, деякі гриби можуть спричинити хвороби сіянців, саджанців.

Наприклад, гриби роду Fusarium, Alternaria можуть спричиняти вилягання сіянців, гриби роду Penicillium, Trichotecium, Cladosporium, Trichoderma викликає загнивання насіння під час зберігання. Такі гриби роду Thamnidium, Sordaria, Stysanus вказують, що насіння знаходиться на зберіганні в антисанітарних умовах.

Для запобігання ураження насіннєвого матеріалу, важливо дотримуватися правильної технології переробки та зберігання насіння. 

Після опрацювання отриманих даних, визначається кондиційність насіння та видається відповідне посвідчення.